Злість і дратівливість між подружжям в сім’ї Клео

Липкина Аріна Юріївна

консультанту Задати питання

консультанту

Злість і дратівливість між подружжям в сім’ї

Записка

Здравствуйте! Мені 31 рік, одружена 3 роки, до цього зустрічалися півроку, дітей немає. Проблеми у взаєморозумінні з чоловіком

Загрузка...
майже з початку спільного життя. Він досить запальна людина, виходить з себе навіть з незначного приводу (дорожні пробки, проблеми на роботі), своє роздратування переносить на наші відносини, що майже завжди призводить до сварок, т. к. я не хочу терпіти грубість з його боку і вимагаю, щоб він говорив зі мною шанобливо. Зазвичай швидко засмучуюсь і починаю плакати (рада б стриматися, але нічого не можу з собою вдіяти, сльози самі течуть). Тоді чоловік відразу стає ласкавим і вибачається. На початку я прощала, але зараз вже починаю думати, а чи не спеціально він це влаштовує, може бути, йому приносять задоволення мої сльози. Останнім часом погано себе почувала, напевно, від нервів, т. к. лікарі нічого не знайшли. Поки обстежувалася, він дуже переживав, був турботливим, за весь час жодного разу не посварилися. Дізнавшись, що нічого серйозного у мене немає, знову почав свої причіпки по дрібницях. Він запевняє, що мене любить і буде намагатися змінитися. До мене він не мав тривалих відносин і каже, що так звик жити один, і йому важко тепер жити з оглядкою на мене міняти свої звички. Хоча своїх інтересів у нього мало, він любить проводити весь вільний час зі мною. Мені спочатку це подобалося, але тепер накопичилося стільки злості, що хочеться від нього відпочити. Треба сказати, ми з дуже різних сімей: у нього батьки без освіти, робітники, батько пив і бив матір, але пішов з сім’ї, коли чоловік був зовсім маленьким, тобто про батька він знає лише з розповідей матері. Його стиль спілкування з матір’ю і сестрою здається мені досить грубим, часто на підвищених тонах і з сарказмом, але при цьому вони між собою не лаються, до того ж один одному завжди допомагають і підтримують. Мене мама виховувала сама, я б сказала, надто опікала, але стосунки у нас прекрасні. З чоловіком живемо окремо, він майже з убогості всього добився сам, за що я його поважаю. Але останнім часом він якось потух, мало цікавиться своєю перш улюбленою роботою, ниє з приводу. Менше стежить за собою, сильно поправився. Я не впізнаю впевненого в собі, енергійного, уважного і ніжного людини, за якого по великій любові виходила заміж. З кожною сваркою у мене накопичується все більше роздратування, мені здається, я стаю схожою на нього – безпричинно запальною і песимістичною, навіть коли його немає поруч. А в ньому мене дратують навіть ті риси, що раніше подобалися (наприклад, трата грошей на дрібниці або звичка радитися зі мною в дрібницях, при цьому вирішуючи важливі питання самостійно). При цьому я про нього постійно думаю, але частіше зі злістю чи навіть прокручуючи в голові можливий конфлікт. Мені здається, у мене 2же з’явилася залежність від його настрою: щойно бачу, що він не в дусі, і на мене накочує злість і образа. Я думаю, ситуацію погіршують й мої невиправдані очікування: мені здавалося, оскільки він набагато старший і досвідченіший, то буде цінувати наші відносини і постарається зробити мене щасливою, а вийшло – навпаки.

Моє питання: чи можливо наші відносини налагодити, чи є у нас майбутнє чи ми просто несумісні люди? Якщо є шанс все виправити, я б цього дуже хотіла. Він каже, що теж, що не може жити без мене, але до психолога йти не погоджується. У нього багато позитивних якостей, я як і раніше до нього небайдужа, і іноді нам разом буває дуже добре, а потім знову починаємо один одного мучити. Що робити?

Відповідь:

Злість і дратівливість – це не стало частиною Вашого характеру, це реакції і захисну поведінку в ситуації агресії з боку близької людини, тобто по відношенню до кого Ви беззахисні (1), і кого Ви любите (2) – що створює конфліктність, несумісність станів. Накопичення Вашого невідображення гніву необхідно екологічно знімати, бажано з психологом. Безсумнівно, чоловік прагне викликати в Вас негативні стани, біль, страждання, щоб створити ті відносини, в яких він відчуває себе безпечно (Якщо їй погано, я сильний, і тепер я можу показати їй, що люблю її. Якщо їй добре, я боюся її любити). Ймовірно, все, що Ви бачите, пов’язане з його батьківською сім’єю. Також грає роль, чи були у його мами інші чоловіки після батька і в якій ролі, які стосунки були у Вашого чоловіка з ними. Тут може бути ще й боротьба за владу, за місце в ієрархії, що створило певні патерни (калька) в побудові відносин. Якщо чоловік не хоче йти до психолога, нічого страшного, Ви можете піти самостійно, Вам це дуже необхідно. Я Вам настійно рекомендую, поки Ви не захворіли. Бережіть себе.

З повагою, Липкина Аріна Юріївна.

Both comments and pings are currently closed.

Comments are closed.

Powered by WordPress and ShopThemes